Податкові ризики та наслідки для українських мігрантів під час війни, ФОП і ТОВ за кордоном, дистанційна праця за наймом, підприємництво, пасивні доходи від інвестицій ітд, застосування MLI угод, CRS, спеціальні податкові режими, практичні рекомендації.
Податкова резидентність 2023: визначення податкової резидентності; Втрата статусу резидента України; Ставки оподаткування, подання податкових декларації; Майнові податки, транспортні, податки на розкіш тощо; Врахування місцевих КІК-правил; Застосування угод про уникнення про подвійне оподаткування; ФОПи і ТОВ за кордоном; Типи доходів українців – праця за наймом, підприємництво, пасивні доходи від інвестицій тощо; Дистанційна праця на українського роботодавця; Чи можливе застосування ЄС «ковідного» прецеденту для уникнення подвійного оподаткування?; Приєднуєднання України до автоматичного обміну банківською інформацією за стандартом CRS; Спеціальні податкові режимі (зокрема для «цифрових кочівників» з IT-сфери); Ризики подвійного податкового резиденства; Практичні рекомендації для українців.
Вартість участі у вебінарі 2650,00 грн. без ПДВ
Вартість участі у семінарі 2750,00 грн. без ПДВ
Можлива оплата з ПДВ
Доповідач:
Кузнечікова Олена
Керуючий партнер юридичної компанії «LAW GUIDE». Адвокат. Спеціалізація: ЗЕД, побудова холдингових структур, податкове та корпоративне планування (в т.ч. міжнародне), інвестиційний консалтинг, структурування M&A-угод, підготовка бізнесу до продажу, захист активів. Залучення фінансування та збереження конфіденційності володіння активами. Практикує з 1999 року. Супровід вирішення спорів з державними, податковими, митними органами та спорів між суб’єктами господарювання. Взаємодія з українськими та міжнародними банками. Сертифікований спеціаліст з управління активами. Спікер численних семінарів з міжнародного оподаткування та структурування.
Програма
7,8 млн. українців – виїхали закордон, 4,5 млн. – до країн ЄС (дані ООН)!
Тема 1. Податкова резидентість 2023: які податкові обов’язки мають громадяни України при постійному проживанні в Україні та чи змінюється коло обов’язків при переїзді за кордон (тимчасово чи на тривалий термін)?
— Коли і за яких обставин українці повинні сплатити податки та/або подавати річну майнову декларацію в Україні? А як щодо країни перебування?
— Наслідки статусу резидента в Україні (валютний контроль, декларування, КІК)
— Критерії для статусу резидента (місце проживання, центр інтересів, перебування понад 183 дні).
Тема 2. Який статус важливий для податкових цілей – громадянство чи податкова резидентність? Причини зміни резидентства?
— Оптимізація особистого податкового навантаження;
— Мінімізація ризиків автоматичного обміну (CRS);
— Уникнення майбутнього українського правила КІК;
— Захист економічної інформації;
— Обхід українських правил валютного контролю;
— Можливість відкриття і збереження рахунків в репутаційних світових банках;
— Комфортніший правовий режим і ефективний судовий захист;
— Особиста безпека сім’ї та якісний рівень медицини, включаючи страхову.
Тема 3. Чек-лист визначення статусу «резидента» за законодавством України.
— Як визначати «центр життєвих інтересів» та чому це важливо для фізичних осіб?
— Українська та світова практика (с урахуванням відомих судових кейсів).
— Якщо сім’я розділена, чи можуть такі обставини вплинути на ваші податки?
— Чи має значення місце отримання доходів?
Тема 4. Підстави й процедура втрати статусу резидента України. Судова практика.
- Порядок дій щодо припинення резидентства – чек-лист необхідних кроків від подання «нульової» податкової декларації до постановки на консульський облік
- Підтвердження статусу нерезидента – достатній набір дій, щоб стати нерезидентом не втрачаючи громадянство (законне право на тривале проживання для особи і сім’ї, зняття з реєстрації та припинення трудових/цивільно-правових відносин в Україні, припинення ФОП, джерела доходів за кордоном ІПН в іноземній країні)
- Втрата статусу резидента через суд (судова практика, ознаки нерезидентності, які притаманні позивачам):
— Франція: позивач має контракт із Програмою розвитку ООН з комерційних питань – експертні послуги, перебував в Україні менше 183 днів, родина у Франції.
— ОАЕ: позивач має центр життєвих інтересів в ОАЕ – в ОАЕ проживає його дружина. В ОАЕ позивач є власником фірми, яка веде господарську діяльність в ОАЕ. Має резидентну візу ОАЕ і в 2016 отримав в ОАЕ сертифікат про статус податкового резидента ОАЕ, за кілька років перебував в Україні всього 2 тижні
— Кіпр: з 2018 року мешкає на Кіпрі (річна оренда житла), де взятий на облік в Департаменті міграції Кіпру, має право на проживання і отримав сертифікат резидента в 2018 р. Директор кіпрської компанії, перебував в Україні менше ніж 183 дні.
— Іспанія: зареєстрований ФОП в Україні, є резидентом Іспанії і там постійно проживає з 2015 р. що підтверджується офіційним перекладом виписки Міської ради Барселони з реєстру жителів муніципалітету, карткою ПМЖ, карткою медичного обслуговування за місцем проживання та загальноєвропейської карткою медичного обслуговування.
— Молдова: позивач з сім’єю проживаю в Молдові, працює з Болгарії, в Україні не має ФОП та нерухомого майна
- Деяка аргументація судів:
— неперебування громадянина України на консульському обліку в зарубіжному консульстві України не може вважатися безумовною ознакою постійного проживання громадянина в Україні;
— процедура оформлення виїзду громадянина України за кордон на постійне місце проживання не може ототожнюватися з процедурою підтвердження його статусу резидента;
— «поняття «центр життєвих інтересів » не має визначення в національному або міжнародному праві, а також у судовій практиці, а критерії ОЕСР мають суто рекомендаційне значення)
Тема 5. За яких обставин українець можете стати податковим резидентом й платником податків в іншій країні, чи є пільги та винятки та чи можливо заздалегідь усе спланувати й уникнути ризиків?
Тема 6. За якими показниками визначають статус «резидента» в інших країнах?
— Приклади по країнам: Естонії, Литві, Нідерланди, Португалія, Іспанія, Італія, Німеччина, Франція, Польща, Канада, США. Ознаки в інших країна (Словенія, Хорватія, Болгарія).
Тема 7. Коли ведуть мову про «подвійне резидентство», чи означає це на практиці необхідність сплати податків двом країнам?
а. У разі відсутності доходів на території країни тривалого перебування чи можуть в такій країні виникати певні податкові обов’язки:
— Подання податкових декларації (включаючи «нульові»)
— Сплата інших податків, окрім податків з доходів (майнові, транспортні, податки на розкіш тощо).
— Врахування місцевих КІК-правил?
б. Як щодо оподаткування соціальної допомоги в країні перебування та в Україні.
в. Приклади податкового навантаження для фізичних осіб в розрізі країн.
г. Як відбувається застосування угод про уникнення про подвійне оподаткування у відношенні до фізичних осіб?
д. Які питання українці повинні з’ясувати, якщо довготривало проживають не тільки в Україні?
— tie-breaker тест: виділяють 4 послідовних критеріїв визначення країни податкового резидентства через порівняння зв’язків особи з конкретними країнами по набору елементів (житло, особисті/економічні зв’язки, країна постійного проживання)
— Кейси зіркових людей (Паваротті (нерухомість, банківські вклади, учасник італійських компаній) Бар Рафаела (медична страховка в Ізраїлі), Шакіра (перебування понад 183 в Іспанії))
— Випадки, в яких виникає міжнародне юридичне подвійне оподаткування (одноразова повна / необмежена податкова відповідальність, обидві держави оподатковують дохід або капітал)
— Розподіл прав оподаткування між країнами. Принцип уникнення подвійного оподаткування
— Податкові спори між країнами ЄС та порядок їх вирішення відповідно до Директиви ЄС 2017/1852:
- подання скарги особою
- вирішення питання про відхилення/прийняття заявки компетентним органом держав
- процедура взаємного узгодження (протягом 2 років)
- (якщо попередній етап неуспішний) Створення консультативної комісії цими органами для розгляду скарги. Альтернатива – комісія з альтернативного вирішення спорів
- (якщо комісію не створено) – особа подає скаргу до місцевого суду
— УпУПО – база оподаткування та принцип оподаткування дивідендів, відсотків, роялті, приросту капіталу, доходів від відчуження нерухомості.
Тема 8. Чи є різниця у впливі на податковий статус типу доходів українців – праця за наймом, підприємництво, пасивні доходи від інвестицій тощо?
— Як статус підприємця в Україні впливає на податкові зобов‘язання українців за кордоном?
— Український підприємець виїхав з України без зняття з реєстрації ФОП чи місця проживання – на що це вплине?
— Якщо українець із тривалим перебуванням за кордоном продовжує дистанційно працювати на українського роботодавця – перед якою країною та який рівень податкових обов’язків він буд нести?
Тема 9. «Резиденти мимоволі» – поточні позиції інших країн (ЄС, зокрема) щодо оцінки обставин визначення резидентського статусу і податкових зобов’язань українських вимушених мігрантів (ліберальний підхід у Польщі, Ірландії, Іспанії, Латвії, фіскальний підхід – у Німеччині, Естонії).
— Звернення України до ЄС із пропозицією застосування до українських біженців «ковідного» прецеденту для уникнення подвійного оподаткування.
— Наказ Міністерства фінансів України №248 яким затверджено форму довідки-підтвердження резидентства, та визначає процедуру видачі відповідної довідки.
Тема 10. Як податковий статус впливає на банківське обслуговування за кордоном? Чому визначення резидентства вкрай важливе для обміну фінансовою інформацією для податкових цілей? Законопроект щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).
а. Коли Україна приєднується до автоматичного обміну банківською інформацією за стандартом CRS та як він буде відбуватись?
— Юрисдикції, що застосовують стандарт CRS;
— CRS: як це працює? Алгоритм дій щодо обміну фінансовою інформацією.
— Перелік інформації, що розкривається в межах CRS;
— Законопроект щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності (Common Reporting Standart).
— План щодо імплементації CRS (стадії ухвалення рішень, етапи обміну інформацією). CRS плани Мінфіну на 2023 р. (міжвідомча угода, підзаконні НПА)
— Пропоновані зміни до ПКУ:
- вимога для фінансових агентів застосовувати правила CRS, включаючи коментарі до нього, під час здійснення належної комплексної перевірки (фінансових рахунків;
- вимоги щодо мінімального строку зберігання документів, що підтверджують виконання фінансовими агентами вимог CRS (щонайменше 5 років);
- перехідні правила для застосування CRS;
- диференційована система фінансових (штрафних) санкцій для фінансових агентів, що передбачає відповідальність за різні види правопорушень, враховуючи істотність правопорушення;
- введення Податкового кодексу України визначення терміна «партнерство»;
- уточнення правила надання інформації на запит контролюючих органів банками та іншими суб’єктами для виконання зобов’язань ДПС відповідно до міжнародних конвенцій;
- зобов’язання резидентів України, які на договірних умовах надають послуги щодо управління та адміністрування іноземними трастами, інформувати органи ДПС про укладення відповідних договорів, зберігати на території України та надавати на запит ДПС документи про структуру власності, КБВ, первинні документи та окрему фінансову звітність щодо діяльності іноземних трастів;
- введення для іноземних компаній з місцем ефективного управління в Україні та для нерезидентів, які ведуть в Україні діяльність, що створює постійне представництво, зобов’язання розкривати ДПС інформацію про структуру власності та КБВ.
— Незадоволення ОЕСР схемами резидентства (країни високого ризику, рекомендації для фінансових установ щодо перевірки клієнтів (резидентська адреса, перебування останні 90 днів, податкова декларація)
б. До чого може привести подання банку помилкової чи недостовірно інформації про резидентський статус банківського клієнта?
Тема №11. Чи існують країни без оподаткування доходів фізичних осіб? Нова податкова батьківщина.
— Які з європейських та НЕєвропейських країн можуть бути найкомфортнішими з податкових причин (01-10 переможців), а які – навпаки (топ-10 аутсайдерів)?
— Спеціальні податкові режими (зокрема для «цифрових кочівників» з IT-сфери) – як працюють і які можуть мати ризики для українців?
— Повне закриття інформації про власників активів: основний (податкова резидентність) та додаткові (громадянство, заявлена адреса, ІР адреси) критерії
— Нова податкова батьківщина: порівняння ставок основних податків у популярних резиденціях (ОАЕ, Монако, Кіпр, Андорра, Мальта)
— Податковий резидент Монако: (стандартний часовий критерій перебування в князівстві 183 дні на рік і більше, додаткові критерії)
— ОАЕ: хто є резидентом (громадянин, власник резидентної візи та ID card), оптимальна ситуація з фактичним перебуванням
— Ізраїль: центр життя як ключовий критерій, пільговий режим для громадян, що пройшли Алію, (податкові знижки та звільнення від окремих зобов’язань)
— Кіпр: загальне правило щодо перебування та додаткове (60 днів + один з критеріїв(бізнес чи робота на Кіпрі, відсутність резидентства інших країн). Пільги для резидентів Кіпру без доміцилію (звільнення від оподаткування дивідендів, ПДФО, збору на потреби оборони, оподаткування приросту капіталу від продажу ЦП та корпоративних прав)
— Португалія: загальне правило резидентності, пільговий режим оподаткування NHR (пільги щодо прибуткового податку з доходів, звільнення від оподаткування іноземних доходів)
— Великобританія: тест світового резидентства, національний тест та істотні зв’язки з Великобританією. Негативні критерії за яких особа не є резидентом. Тест на наявність достатніх зв’язків (родинні зв’язки, нерухомість, робота, 90 днів). Недоміцильний резидент і пов’язані з цим особливості оподаткування. Оподаткування іноземного доходу, ремітованого до ВБ.
— Швейцарія: податковий доміциль або податкова резиденція (якщо є місце, де зосереджені особисті зв’язки особи, де регулярно проводиться неробочий час, зміцнюються дружні і сімейні зв’язки, приймається участь в соціальному житті спільноти). Основні категорії податку.
— Італія: проживання більше 183 днів+один з критеріїв. Паушальна система платежів.
— Греція: постійне проживання або центр життєвих інтересів. NON-DOM режим для інвесторів
— Андорра: постійне проживання або центр життєвих інтересів. ВНЖ як додатковий критерії резидентства. Доходи, що звільнені від прибуткового податку (дивіденди від місцевих компаній, продаж акцій іноземних компаній, продаж нерухомості за кордоном, соціальні та державні допомоги).
— Болгарія та Румунія: адреса/доміциль, постійне проживання, центр життєвих інтересів.
Тема №12. Практичні рекомендації для українців, що вимушено опинились за кордоном на тривалий термін.
— Дистанційна праця за кордоном (оподаткування, застосування УпУПО). Оподаткування на прикладі Іспанія
— Отримання з-за кордону дивідендів з України (приклад Польщі)
— Становище українських біженців за кордоном. Роз’яснення податкових органів Естонії, Ірландії, Латвія, Польща, Литва, Німеччина)
— ПДФО в ЄС для трудових доходів
Вартість участі у вебінарі 2650,00 грн. без ПДВ
Вартість участі у семінарі 2750,00 грн. без ПДВ
Можлива оплата з ПДВ
Місце проведення:
м. Київ, вул. Михайлівська,1/3, готель “Козацький”
